Портнов через суд "заморозив" відзначення річниць кількох героїв ОУН та УПА

Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов ексглави адміністрації Януковича Андрія Портнова і призупинив рішення Київської міськради про відзначення у 2020 році річниць кількох видатних діячів Української повстанської армії і Організації українських націоналістів.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на сайт ОАСК.

 

Згідно з повідомленням, це рішення суду від 12 березня задовольняє заяву Портнова "про забезпечення позову".

Суд вважає обґрунтованою вимогу колишнього глави АП про зупинення дії рішення КМР від 27 лютого, "зважаючи на наявні ознаки очевидної його протиправності, у зв'язку з порушенням Київською міською радою процедури розробки та прийняття оскаржуваного рішення".

Зокрема, суд зупинив відзначення у Києві у 2020 році пам'ятних дат та ювілеїв наступних особистостей:


130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці, військового діяча, полковника Армії Української Держави;

6 лютого – 100 років з дня народження Василя Левковича, військового діяча, полковника УПА;

20 лютого – 115 років з дня народження Уласа Самчука, письменника публіциста, журналіста;

24 лютого – 110 років з дня народження Василя Сидора, військового та політичного діяча, полковника УПА;

5 травня – 120 років з дня народження Володимира Кубійовича, вченого, історика географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора "Енциклопедії українознавства";

12 листопада – 100 років з дня народження Василя Галаси, політичного та військового діяча, полковника УПА;

12 грудня – 130 років з дня народження Андрій Мельника, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації українських націоналістів.


"В ухвалі суду зазначено, що в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.