МКМС підписало меморандум про співпрацю з істфаком КНУ ім. Шевченка

Міністерство культури, молоді та спорту України підписало меморандум про співпрацю з історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє пресслужба МКМС.

 

"Враховуючи суспільну значимість питань збереження культурної спадщини України, актуальність проблеми охорони пам'яток та значну потребу у підготовці висококваліфікованих спеціалістів в галузі музейної справи та пам'яткознавства, сторони засвідчили взаємне бажання розвивати співпрацю між історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерством культури, молоді та спорту України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, долучаючись до організації та реалізації освітнього процесу з підготовки фахівців-пам'яткознавців і музеєзнавців, сторони налагоджують обмін інформацією в галузях, що становлять інтерес для обох сторін, організовують спільні дослідницькі проєкти, конференції та семінари, підтримують прямі контакти з метою ефективної взаємодії в освітньому та науковому полі.

Вони також надають методичну допомогу та консультування учасникам (викладачам та студентам) наступних освітніх програм: "Музеєзнавство, пам'яткознавство" (1-ий та 2-ий освітні рівні), "Археологія" (1-ий та 2-ий освітні рівні) з метою набуття учасниками освітнього процесу практичних навичок та теоретичних знань у галузі музейної справи, пам'яткознавства, охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини.

Крім того, співробітники МКМС можуть долучатися до проведення теоретичних і практичних занять з курсів, присвячених питанням охорони, музеєфікації та популяризації пам'яток культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Своєю чергою автори курсів можуть залучати співробітників міністерства до розробки навчальних програм та проведення наукових досліджень у межах освітніх програм "Музеєзнавство, пам'яткознавство" та "Археологія".

Викладачі та студенти цих освітніх програм мають можливість використовувати методичні матеріали та інструкції МКМС для спільного виконання науково-дослідних робіт та практичних занять за темами з питань охорони, музеєфікації та популяризації культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Сторони будуть співпрацювати з метою створення необхідних умов для поглиблення теоретичних і практичних знань студентів та аспірантів.

Міністерство культури, молоді та спорту України надає можливість співробітникам історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, докторантам, аспірантам та студентам проходити навчальну та виробничу практики на базі МКМС.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.