Новий Гендиректор НМІУ розповів про власне бачення розвитку установи

У вівторок, 17 березня, у перший день своєї роботи на новій посаді генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зустрівся з керівниками структурних підрозділів музею. Новий керівник виклав власне бачення стратегічних напрямків роботи та подальшого розвитку установи.

Про це йдеться на стоірнці Музею.

 
ФОТО: НМІУ

Новий генеральний директор розглядає НМІУ як "місце історії ідей та виставковий майданчик для регіональних музеїв". "Музей – це біографія та візитівка України", – наголосив Ф. Андрощук.

За його словами, планується створення Наглядової Ради музею, до якої увійдуть авторитетні представники академічних, педагогічних, музейних установ та громадських організацій.

Напрямки міжнародної діяльності передбачають проведення міжнародних конференцій, створення контактної мережі та розробку стратегії співпраці.

Генеральний директор оголосив завданням першого року забезпечення музею (насамперед – фондів) необхідним обладнанням і доступом до інтернету.

Планується створення спеціального ІТ-відділу, завдання якого полягатиме в наповненні електронної бази музею за міжнародними стандартами та перетворення сайту НМІУ на портал, який популяризує музейну колекцію та історію України.

Одним із ключових напрямків роботи музею Ф. Андрощук назвав інтерпретацію колекцій історії та культури України у глобальному європейському контексті з метою поширення нових знань серед науковців та широкого загалу.

Окремо генеральний директор зупинився на ролі музею під час операції Об'єднаних сил. "Робоча група музейників розробить тематику лекцій, презентацій та онлайн-курсів для військовослужбовців, які відбувають службу в ООС. На часі створення мобільних пересувних виставок, підготовка тематичних блоків та видання допоміжної літератури", – сказав Ф. Андрощук.

Наукова діяльність НМІУ, за словами нового керівника, передбачатиме публікацію каталогів та аналітичних праць про музейну колекцію, проведення відкритих музейних семінарів та конференцій, видання музейного щорічника, опис архіву музею.

Ф. Андрощук запропонував конкретні теми виставок. Також наголосив на важливості роботи з історичними коштовностями та налагодженні контактів із істориками-реконструкторами.

Додаткові джерела фінансування музею його новий очільник вбачає, зокрема, у співпраці з міжнародними та вітчизняними фондами, наданні профільних послуг.

Політика генерального директора щодо персоналу базуватиметься на конкурсному вирішенні кадрових питань та поступових кадрових змінах.


Нагадуємо, що Федір Андрощук – знаний археолог, доктор історичних наук. Обраний генеральним директором НМІУ за підсумками відкритого конкурсу, що відбувся 28 лютого.

Теми

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.