Новий Гендиректор НМІУ розповів про власне бачення розвитку установи

У вівторок, 17 березня, у перший день своєї роботи на новій посаді генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зустрівся з керівниками структурних підрозділів музею. Новий керівник виклав власне бачення стратегічних напрямків роботи та подальшого розвитку установи.

Про це йдеться на стоірнці Музею.

 
ФОТО: НМІУ

Новий генеральний директор розглядає НМІУ як "місце історії ідей та виставковий майданчик для регіональних музеїв". "Музей – це біографія та візитівка України", – наголосив Ф. Андрощук.

За його словами, планується створення Наглядової Ради музею, до якої увійдуть авторитетні представники академічних, педагогічних, музейних установ та громадських організацій.

Напрямки міжнародної діяльності передбачають проведення міжнародних конференцій, створення контактної мережі та розробку стратегії співпраці.

Генеральний директор оголосив завданням першого року забезпечення музею (насамперед – фондів) необхідним обладнанням і доступом до інтернету.

Планується створення спеціального ІТ-відділу, завдання якого полягатиме в наповненні електронної бази музею за міжнародними стандартами та перетворення сайту НМІУ на портал, який популяризує музейну колекцію та історію України.

Одним із ключових напрямків роботи музею Ф. Андрощук назвав інтерпретацію колекцій історії та культури України у глобальному європейському контексті з метою поширення нових знань серед науковців та широкого загалу.

Окремо генеральний директор зупинився на ролі музею під час операції Об'єднаних сил. "Робоча група музейників розробить тематику лекцій, презентацій та онлайн-курсів для військовослужбовців, які відбувають службу в ООС. На часі створення мобільних пересувних виставок, підготовка тематичних блоків та видання допоміжної літератури", – сказав Ф. Андрощук.

Наукова діяльність НМІУ, за словами нового керівника, передбачатиме публікацію каталогів та аналітичних праць про музейну колекцію, проведення відкритих музейних семінарів та конференцій, видання музейного щорічника, опис архіву музею.

Ф. Андрощук запропонував конкретні теми виставок. Також наголосив на важливості роботи з історичними коштовностями та налагодженні контактів із істориками-реконструкторами.

Додаткові джерела фінансування музею його новий очільник вбачає, зокрема, у співпраці з міжнародними та вітчизняними фондами, наданні профільних послуг.

Політика генерального директора щодо персоналу базуватиметься на конкурсному вирішенні кадрових питань та поступових кадрових змінах.


Нагадуємо, що Федір Андрощук – знаний археолог, доктор історичних наук. Обраний генеральним директором НМІУ за підсумками відкритого конкурсу, що відбувся 28 лютого.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.