У дніпровському музеї знайшли "таємну" кімнату. ФОТО

У Дніпрі в історичному музеї ім. Яворницького знайшли замуроване пів століття тому приміщення в підвалі.

Про це повідомляє пресслужба музею в Facebook.

 

"Під час обстеження підвальних приміщень, які розташовані під десятою, або більш відомою всім "білою" залою ДНІМ (проспект Д. Яворницького, 16), архітектором Мелором Назаровим та заступником директора музею з адміністративно-господарської частини Ігорем Ковригою було виявлено приміщення старої топкової, яка працювала на вугіллі, і зараз не використовується", – йдеться в повідомленні.

 

Також зазначається, що було знайдено противагу з ланцюгом, виготовлені з металу, які використовувалися для автоматичного відкривання дверей печі.

 
 

"Далі проникнути вглиб простору, що знаходиться під білою залою, наразі не вдалося, але дослідження підземних таємниць старої частини ДНІМ тривають", – написали музейники.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.