Київський метрополітен інформуватиме пасажирів про заповідник “Бабин Яр”

У відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті КП “Київський метрополітен” доповнить графічні покажчики у вагонах метро зеленої лінії та на станції Дорогожичі інформацією про вихід до Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”.

Про це повідомляється в листі заступника начальника Київського метрополітену Володимира Зеля, який надійшов на адресу Інституту, повідомляє УІНП.

 

"При друці нового тиражу лінійних схем, для подальшого розміщення їх у рухомому складі зеленої (М3) лінії Київського метрополітену, відповідне позначення "заповідник "Бабин Яр" (Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр") буде нанесене над станцією "Дорогожичі"; зроблено напис українською та англійською мовами.

У рамках подальшої реалізації нової системи навігації пасажирів, на станції "Дорогожичі" також передбачається розміщення навігаційних панелей з нумерацією виходів і доповнення покажчиків вищевказаною інформацією".

 

Нагадуємо, що на тлі дискусії щодо перейменування станції метро "Дорогожичі" у "Бабин Яр", яке запропонував Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", Український інститут національної пам'яті виступив із зустрічною ініціативою зберегти історичну назву станції – Дорогожичі, але додатково інформувати про вихід до Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.