Музеї світу показують наймоторошніші експонати, Софія Київська долучилася

У Мережі набирає обертів черговий карантинний флешмоб. Музеї світу діляться в Twitter фотографіями своїх наймоторошніших експонатів із колекції, закликаючи відвідувачів сидіти вдома

Про це повідомляє Укрінформ.

Запустив челендж під хештегами #СuratorBattle й #СreepiestObject Йоркширський музей, що у Великій Британії.

"Ми почнемо з цього пучка волосся III-IV сторіч із поховання римської панянки. У ньому все ще є шпильки...", – таке повідомлення розмістили працівники Йоркширського музею в Twitter, кинувши виклик своїм колегам.

До флешмобу приєдналися музеї по всій Британії та за її межами. Вони поширили зображення страхітливих порцелянових ляльок, ритуальних об'єктів та інших моторошних речей.

Не залишилися осторонь й українські музейники. Так, Софія Київська показала фреску початку ХІ ст.

Фреска
Фреска "Готські ігри" з Софійського собору в Києві

"Національний заповідник "Софія Київська" з страшенним задоволенням долучається до флешмобу. Отож до вашої уваги наш експонат у рамках флешмобу #CreepiestObject — це фреска "Готські ігри" у північно-західній сходовій вежі Софійського собору в Києві, початок ХІ ст.", — написали в заповіднику.

Фреска "Готські ігри", відома також під назвою "Боротьба ряджених", входить до циклу розписів сходових веж Софійського собору в Києві, стінопис яких оповідає про сватання київського князя Володимира Святославича до Анни Порфірородної. На фресці зображено театралізований двобій людини у песиголовій масці, що тримає спис чи рогатину, з вусатим безбородим воїном, озброєним бойовою сокирою й невеликим круглим щитом.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.