Кінопремія "Золота Дзига" оголосила переможців

Стрічка Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» стала найкращим фільмом 2019 року. Премію глядацьких симпатій отримав фільм – «Крути 1918».

По три "Золоті Дзиги" зібрали фільми "Захар Беркут" і "Вулкан", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Загалом список переможців виглядає так:

Найкращий фільм – "Мої думки тихі", режисер Антоніо Лукіч, продюсери Дмитро Суханов, Алла Біла

Почесна нагорода "За внесок у розвиток українського кінематографа" - народна артистка України Ада Роговцева

Премія глядацьких симпатій – "Крути 1918", режисер Олексій Шапарєв, продюсер Андрій Корнієнко

Найкращий документальний фільм – "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго", режисер Надія Парфан, продюсер Ілля Гладштейн

Найкращий короткометражний ігровий фільм – "У нашій синагозі", режисер Іван Орленко.

Найкращий короткометражний анімаційний фільм – "Кохання", режисер Микита Лиськов, продюсер Андрій Границя

Відкриття року – Антоніо Лукіч, "Мої думки тихі"

Найкраща режисерська робота – Наріман Алієв, "Додому"

Найкраща жіноча роль – Ірма Вітовська, "Мої думки тихі"

Найкраща чоловіча роль – Ахтем Сеітаблаєв, "Додому"

Найкраща жіноча роль другого плану – Наталя Сумська, "Чорний ворон"

Найкраща чоловіча роль другого плану – Віктор Жданов, "Вулкан"

Найкраща операторська робота – Вадим Ільков, "Вулкан"

Найкраща робота художника-постановника – Владлен Одуденко, "Захар Беркут"

Найкращий сценарій – Антоніо Лукіч, Валерія Кальченко, "Мої думки тихі"

Найкраща пісня – "Мавка-Русалка", фрік-кабаре Dakh Daughters, "Гуцулка Ксеня"

Найкраща музика – Тимур Полянський, Dakh Daughters, "Гуцулка Ксеня"

Найкращий звук – Борис Петер, "Вулкан"

Найкращий монтаж – Тетяна Ходаківська, Володимир Запрягалов, "Фокстер і Макс"

Найкращі візуальні ефекти – Артем Сушильников, Дмитро Овчаренко, "Фокстер і Макс"

Найкращий грим – Алла Леонова, "Захар Беркут"

Найкращий дизайн костюмів – Антоніна Белінська, "Захар Беркут"


Церемонія вручення Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа" вперше проходила в онлайн-режимі. Номінантів і переможців оголошували у прямій трансляції.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.