Лукашенко проведе парад на честь Дня перемоги попри пандемію коронавірусу

Парад на честь 75-річчя перемоги у Білорусі відбудеться попри пандемію коронавірусу.

Про рішення провести захід заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє The Бабель із посиланням на "Белта".

 
ФОТО: АР

Лукашенко підкреслив, що не може скасувати парад на честь Дня перемоги через його важливе ідеологічне значення.

"Треба розуміти, що ті люди помирали, можливо, і від вірусів, інших хвороб. Але вони часом не відчували цього і навіть про це не думали", — пояснив він необхідність провести парад.

На переконання президента, у разі скасування параду люди можуть сказати, що влада злякалася.

"Мене дуже хвилює, що люди не схвалять, якщо ми, злякавшись, розбредемося по норах", — додав він.

Також Лукашенко зазначив, що ветеранів скоріше за все не запросять через ризик інфікування коронавірусом, і підкреслив добровільний характер заходу. За його словами, Білорусь радо прийме на парад іноземців — зокрема, депутатів з Росії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.