Вихід з карантину: депутати звернулися до Шмигаля з пропозиціями для музеїв і бібліотек

Народні депутати звернулися до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зі своїми міркуваннями і пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів.

Про це повідомила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук у Facebook, передає Укрінформ.

 

"Ми з колегами звернулися до Прем'єр-міністра зі своїми міркуваннями, а також з пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів від Українського комітету Міжнародної ради музеїв та директорів провідних українських музеїв. Повернемо наші музеї та бібліотеки до життя", - зазначила Кравчук.

Народний депутат нагадала, що нещодавно уряд анонсував відкриття музеїв та бібліотек вже з 11 травня.

"Ми з колегами підтримуємо цю ініціативу, але й наголошуємо на тому, що умовою відкриття музейних установ після карантину має стати наявність чіткого алгоритму.

Необхідно взяти до уваги особливості функціонування музею чи бібліотеки, створити сприятливі умови для його відкриття та безпечного відвідування", - написала Кравчук.

За словами політика, досягти цього можна лише за наявності конструктивної взаємодії закладів культури з органами державної та місцевої влади у кожному окремому випадку, щоб разом ухвалити рішення про доцільність або недоцільність відкриття закладу.

"Відсутність конкретного плану поетапного виходу з карантину та прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, а цього ми не можемо собі дозволити в умовах пандемії", - підкреслює Кравчук.

Вона додала, що варто подбати про музейних доглядачів, прибиральників, працівників гардеробу.

"Найчастіше – це люди віком 60+, які сьогодні перебувають на самоізоляції, адже музеї не належать до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Таким чином, на працівників музеїв не поширюється відповідне виключення, яке дозволяє працювати людям з віком понад 60 років", - зауважує Кравчук.

Крім того, як зазначає депутат, персонал закладів культури потребує належного фінансового забезпечення щоденної дезінфекції та засобів індивідуального захисту. Так само важко уявити, як можуть запрацювати музеї, особливо у великих містах, без відновлення роботи громадського транспорту.

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків.

Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 22 травня, але з 11 травня передбачені послаблення карантинних обмежень.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.