Зеленський не зголосився на запрошення Лукашенка приїхати на парад

Президент України Володимир Зеленський не поїде до столиці Білорусі Мінська на парад 9 травня.

Про це повідомили Радіо Свобода в директораті з питань інформаційної політики Офісу президента.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко (ліворуч) та президент України Володимир Зеленський (праворуч) під час зустрічі в Житомирі, 4 жовтня 2019 року
Президент Білорусі Олександр Лукашенко (ліворуч) та президент України Володимир Зеленський (праворуч) під час зустрічі в Житомирі, 4 жовтня 2019 року

"В Україні – карантин. Глава держави наразі не здійснює закордонних візитів", – розповіли в Офісі президента.

5 травня президент Білорусі Олександр Лукашенко запросив на парад до Дня перемоги голів інших держав. Білоруський лідер закликав приїхати лідерів країн "хоча б із колишнього Радянського Союзу".

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) укотре заявила про серйозні наслідки, які можливі через проведення параду в Мінську. Фахівці ВООЗ наполягають на запровадженні в Білорусі загальнонаціональних обмежувальних заходів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.