АНОНС: "УПА проти нацизму". Відкрита онлайн-розмова з Іваном Патриляком

У п'ятницю 8 травня, у День пам'яті та примирення, ЦДВР закликає долучитися до розмови та поміркувати на тему, якою так любить спекулювати російська пропаганда: як боролися українські повстанці проти нацизму.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху у Facebook.

 

"В прямому ефірі на наших сторінках розпитаємо про це Івана Патриляка — доктора історичних наук, професора, декана Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, який є одним із найбільш відомих дослідників українського визвольного руху" - йдеться у повідомленні.

Розмову вестиме Володимир Бірчак — керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху та редактор інтернет-видання "Історична Правда".

Центр заохочує слухачів також ставити свої питання. Серед найбільш активних коментаторів розіграють 3 примірники катологу виставки "УПА — відповідь нескореного народу".


Час: 8 травня, п'ятниця, 12.00


Трансляція
відбудеться за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.