«Ніч музеїв» - в онлайн-режимі

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького єдиний в Україні долучився до міжнародного флешмобу та проведе «Ніч музеїв» онлайн. Для віртуальних відвідувачів готують інтерактивні онлайн-екскурсії та майстер-класи, лекції та дискусії

Про це повідомили в Укрінформ з посиланням на управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА.

"Щороку Дніпропетровщина долучається до загальноєвропейської акції "Ніч музеїв". Традиційно у травні, до Міжнародного дня музеїв, жителі області отримують унікальну можливість зануритися у різні історичні епохи та стати безпосередніми учасниками подій.

Цьогоріч карантин вніс свої корективи – в усьому світі "Ніч музеїв" відбудеться в онлайн-форматі. Дніпропетровський національний історичний музей – єдиний в Україні, який долучився до міжнародного флешмобу та проведе "Ніч музеїв" онлайн", – розповіла начальниця управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА Наталія Першина.

18 травня всі охочі зможуть відвідати онлайн-екскурсії та майстер-класи, взяти участь у наукових дискусіях та лекціях. Також відбудуться літературні читання від молодих поетів. Програму до "Ночі музеїв" готують Історичний музей, музей "Літературне Придніпров'я", Музейний центр О. П. Блаватської та її родини.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.