«Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım»: до річниці депортації кримських татар запустили онлайн-акцію

В анексованому Криму запустили онлайн-акцію «Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım», присвячену пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Організатор акції – громадська ініціатива «Нефеса»

 

Як розповіла Крим.Реалії координатор цієї організації Ельмаз Киримли, участь в акції займе трохи часу.

"Це залежить від того, наскільки кожен наш співвітчизник готовий приділити свій час для збереження нашої спільної пам'яті. Чи готовий він записати, нехай і коротку історію своєї родини, яка піддалася насильницької депортації, зняти фото і поділитися в публікації", – поділилася Ельмаз Киримли.

Так, для участі в акції необхідно опублікувати на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фото (за можливості старе фото) рідну людину, депортованого з Криму в 1944 році. Якщо фото немає, просто розмістити публікацію, вказавши її ім'я, рік і місце народження, куди була депортована, повернулася до Криму і коли, скільки дітей і онуків. Пропонується також встановити це фото як фото свого профілю, вказати в публікації хештег #menhatırlayım "Я пам'ятаю", "Ти пам'ятаєш", "Ми пам'ятаємо".

Перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял у коментарі Крим.Реалії зазначив, що пам'ятати про свої історію, перемоги і трагедії, дуже важливо.

"Ці події сформували характер нашого народу, кожного кримського татарина. Я впевнений, що ніхто не сперечатиметься, що 18 травня для кримськотатарського народу – одна з найважливіших подій новітньої його історії. Потрібно пам'ятати про нього, його причини та наслідки, про його жертв і катів. Важливо не тільки заради нас самих, заради всього людства. Ми повинні пам'ятати і нагадувати, до чого призводить нелюдськість і безпринципність влади, нехтування нею людськими життями і гонитва за світовим пануванням", – підкреслив Джелял.

Організатори онлайн-акції закликають молоде покоління, поки є можливість, записувати історії своїх дідусів і бабусь. І звертаються до людей похилого віку, щоб вони запрошували до себе дітей, онуків і ділилися з ними спогадами про ту трагедію, яку пережив кримськотатарський народ.

"У народу, який не знає свою історію, немає майбутнього, тому ми її повинні знати, повинні знати і пам'ятати наші нащадки", – написав на своїй сторінці в Facebook голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смедля.

Акція "Я пам'ятаю" – "Men hatırlayım" триватиме до 18 травня. За словами організаторів, вона безстрокова і планують її проводити щороку.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.