У Львові оцифровують фотоархів Бориса Возницького

Багаторічний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький залишив по собі великий фотоархів

Про це повідомляє Zaxid.net.

Унікальний фотоархів Бориса Возницького зараз належить його доньці Ларисі Разінковій-Возницькій. Він сам знимкував і проявляв плівки. Але багато світлин так і не надрукував. Його донька Лариса Разінкова-Возницька віддала оцифрувати ці негативи Роману Метельському, фотографу, а також авторові та ініціатору Львівського фотомузею.

"Цей фотоархів просто безцінний. Тому що історично ми зараз вже не повторимо цих кадрів. Тут дуже багато Олеська, сам процес порятунку. Тобто як Борис Григорович туди зайшов у руїну і як поетапно відбудовує сам замок", — розповів Роман Метельський.

На кадрах також церкви Волині, деяких нині вже нема, ікони, скульптури і перші фото іконостаса Йова Кондзелевича, а також сімейний архів Бориса Григоровича.

Ці негативи зберігають у довоєнному альбомі, який теж належав Борису Возницькому.

"Борис Григорович був філокартистом і збирав туди поштівки, потім через деякий час він почав там складати свої негативи", — додає Роман Метельський.

Лариса Разінкова-Возницька обіцяє, що усі оцифровані фото будуть у вільному доступі.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.