Заява Євросоюзу у справі історика Юрія Дмитрієва

Євросоюз закликав російську владу терміново звільнити карельського історика, якого переслідують за надуманими звинуваченнями

 

Європейський Союз продовжує уважно стежити за розвитком ситуації щодо Юрія Дмитрієва, шанованого історика, відомого своїм безкомпромісним дослідженням і документуванням масових поховань жертв радянських репресій 1937-1938 рр., Голови Карельського відділення товариства "Меморіал" в Російській Федерації.

23 березня 2020 року Верховний суд Карелії продовжив термін тримання його під вартою до 25 червня 2020 року. 7 травня 2020 року прохання про звільнення Дмитрієва з ув'язнення в зв'язку зі спалахом короновірусу у вʼязниці була відхилена судом.

"Ми вже неодноразово висловлювали свою стурбованість … щодо його попереднього ув'язнення, що триває вже два роки в ході тривалого таємного судового розгляду за сумнівними звинуваченнями, які пов'язані з його роботою історика і правозахисника.

Ми неодноразово закликали до його звільнення і робимо це зараз, відзначаючи терміновість цієї вимоги, оскільки поганий стан здоров'я і вік роблять його схильним до додаткового ризику в ситуації пандемії COVID-19" - йдеться у заяві.

Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх зобов'язань перед ОБСЄ.

Окрім членів Євросоюзу до заяви приєднались Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Норвегія, Україна, Грузія і Канада.

З повним текстом заяви можна ознайомитись за лінком.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.