Українці, литовці та грузини Німеччини закликали уряд ФРН не брати участь у параді в Москві

Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, Центральна рада литовської громади у Німеччині та Громадська організація грузинів у Німеччині спільно звернулися до Канцлера Німеччини, Федерального Президента Німеччини та парламентських фракцій Бундестаґу із закликом не брати участь у святкових заходах з нагоди Дня перемоги у Москві.

Про це повідомляє Український погляд.

 

"Ми нагадуємо, що незасуджені злочини Радянського Союзу та Росії в минулому столітті та відсутність до сьогодні опрацьованої власної історії разом з нерішучою позицією Заходу спонукають кремлівське політичне керівництво до дестабілізації демократій та реалізації плану повернення "втрачених" територій: Придністров'я (Молдова), Південної Осетії (Цхінвальська область) та Абхазії (Грузія), а також Донбасу та Кримського півострова (Україна).

Тому, ми закликаємо Вас не підтримувати окупаційну політику Москви, беручи участь у святкуванні перемоги у Москві та не вшановувати агресора своєю присутністю", - йдеться у зверненні.

Як наголошується, участь представників німецького уряду у святкуванні перемоги в Москві буде стимулом для Росії продовжувати свою агресивну політику окупації та розширення в Європі та в усьому світі.


Об'єднання Українських Організацій у Німеччині (ОУОН) з реєстрацією в Берліні є крайовим центральним представництвом українців у Німеччині. Дахова організація була заснована у 2012 році та є правонаступницею Центрального представництва української еміграції у Німеччині.

Вона координує діяльність своїх членів, представляє та захищає інтереси українців Німеччини та є членом Світового Конґресу Українців (СКУ) з 2013 року.

Центральна рада литовської громади у Німеччині – найвищий орган прийняття рішень Литовської громади у Німеччині, обраний на прямих виборах усіма членами Ради. Литовська громада у Німеччині виникла в 1950 році з Литовської асоціації вигнаних, яка була заснована після Другої світової війни (1946).

Вона є членом литовської світової спільноти. Членами литовської громади можуть бути всі литовці, які проживають у Німеччині, люди з Литви та члени їх сімей, з осередком у палаці Rennhof у місті Лампертхайм-Гюттенфельд.

Громадська організація грузинів у Німеччині була заснована в 1945 році. З першою назвою "Грузинська спілка земляків у ФРН" вона була єдиною грузинською організацією в Німеччині протягом багатьох років.

Метою організації є сприяння благодійним цілям, а також просування культури, мистецтва, науки та досліджень. Організація прагне співпрацювати з німецькими та закордонними організаціями та опікується грузинами, які проживають у Німеччині, з точки зору солідарності, міжнародного взаєморозуміння та інтеграції.


Нагадуємо, президент РФ Володимир Путін доручив міністрові оборони Сергію Шойгу почати підготовку до параду Перемоги, який відбудеться 24 червня.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.