Комісія Сейму Латвії схвалила заборону на використання георгіївської стрічки

Комісія Сейму Латвії з прав людини підтримала поправки до закону про безпеку громадських розваг і закону "Про мітинги, ходи і пікети", які передбачають заборону на використання у подібних заходах георгіївської стрічки.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал парламенту Латвії.

 

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є підстави бачити (у використанні георгіївської стрічки - ред.) достатню загрозу її демократичній системі і безпеки.

Заборона георгіївської стрічки обмежила би такі ідеологічні прояви. Ми маємо продемонструвати свою позицію проти використання цих стрічок у публічних заходах", - підкреслив голова Комісії з прав людини Артус Кайміньш.

Закон про безпеку громадських розваг і торжеств забороняє використання під час публічних заходів прапорів, гербів і гімнів нацистської Німеччини і колишнього СРСР (з його "союзними республіками"), а також нацистської свастики, знаків СС і радянських символів, серпа і молота, п'ятикутної зірки ( за винятком випадків, коли мета використання цих символів не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів і виправданням скоєних ними злочинів).

Нині у Сеймі переглядаються поправки до закону, які доповнюють цей список, забороняючи використання одягу та його елементів, ідентифікованих як уніформа збройних сил і правоохоронних органів (репресивних установ) колишнього СРСР (а також його "республік") і нацистської Німеччини.

Закон про мітинги, ходи і пікети нині передбачають, що учасникам даних акцій заборонено використовувати прапори, герби, гімни і символи колишнього СРСР, Латвійської РСР і нацистської Німеччини (в тому числі в стилізованому вигляді).

Також поправки до закону, які наберуть чинності 1 липня цього року, передбачають заборону на використання уніформи та її елементів збройних сил і правоохоронних структур (репресивних органів) нацистської свастики, знаків СС і радянської символіки — серпа і молота, п'ятикутної зірки.

Поправки, які забороняють використання георгіївських стрічок у публічних заходах, ще мають бути розглянуті Сеймом у трьох читаннях.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.