МКІП повернуло під своє управління три замки й ще низку об’єктів – Ткаченко

Міністерству культури та інформаційної політики вдалося повернути під своє управління Підгорецький, Олеський, Золочівський замки та низку інших важливих об'єктів культурної спадщини.

Про це глава цього відомства Олександр Ткаченко повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Підгорецький замок
Підгорецький замок

"Сьогодні нам вдалося повернути до сфери управління міністерства Підгорецький, Олеський, Золочівський замки, П'ятничанську вежу, монастир капуцинів та костел Св. Антонія в селищі Олесько, а також костел Воздвиження та Св. Йосифа в Підгірцях Львівської області", – зазначив Ткаченко.

За його словами, це означає, що змінився суб'єкт управління: від ОДА пам'ятки перейшли до сфери управління міністерства, але їхній державний статус залишається незмінним.

Міністр наголосив, що проблема полягає у тому, що облдержадміністрації, яким підпорядковувалися ці пам'ятки, не мають достатніх грошових ресурсів для їхньої підтримки у належному стані.

ОДА користувалися приміщенням, однак, не могли інвестувати в розвиток. Як наслідок, відбувалася руйнація пам'яток. "І це не тільки тріщини на стінах. Ризик збитків є колосальним. Експозиції та цінності, які є там, зберігаються у жахливих умовах без належної на це охорони", – написав міністр культури та інформаційної політики.

За його словами, МКІП зі свого боку зможе забезпечити належне утримання пам'яток за кошти державного бюджету.

"Ремонтувати треба. Стан критичний! Проведемо капітальні реставраційні роботи. Підійдемо повноцінно: освітлення, ремонт, охоронна система, інфраструктура, промо, дозвілля та інтерактив. Також залучимо меценатів", – підкреслив Ткаченко.

Урядовець додав, що паралельно МКІП розробляє план їхнього стратегічного розвитку. Йдеться не тільки про ремонт, який дасть змогу повноцінно експлуатувати пам'ятки, а й про використання їх для бізнесу у сфері креативних індустрій: проведення фестивалів, знімання фільмів, реклами, серіалів та інших креативних проєктів.

Міністр акцентував увагу, що ці пам'ятки мають головне – атмосферу, антураж та дух української історичної культури. Тож, підійшовши комплексно, в МКІП планують повернути гордість для країни та перетворити об'єкти на справжні туристичні "магніти".

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.