Врятуймо могили українських героїв

Керівник проєкту „Врятуй могилу героя” Тарас Піняжко звертається до родин українських героїв, похованих в Австрії

Українська скавтська організація Пласт у Австрії за проєктом "Врятуй могилу героя" розшукує членів родин похованих у Австрії видатних українців, оренда могил яких закінчилась та потребує проплати на наступні 10 років (могили в аварійному стані).

Центральне кладовище у Відні
Центральне кладовище у Відні

Відень:

1. Антін Рак (1876-1958), Софія Рак-Скобельська (1881-1963) і Ярема (1941-1944). Родинний гробівець. Hernalser Friedhof. Оренда і ремонт.

2. Дмитро Равич (1900 -1942). Zentralfriedhof. Орен­да і встановлення хреста.

3. Станіслав Старосольський (1889 -1962). Zentral­fried­hof. Оренда і ремонт.

4. Олександр Крохмалюк (1864 -1938). Ottakringer Friedhof. Ремонт.

5. Олександр Кулачковський (1865-1929). Zentral­friedhof. Ремонт.

6. Василь Черський (1870-1946). Zentralfriedhof. Ремонт.

Грац:

7. Володимир Залозецький-Сас (1896-1959). St. Leonhard Friedhof. Оренда і встановлення хреста.

Інсбрук:

8. Д-р Олександр Рибачевський. (1890 – 1963). Westfriedhof Innsbruck. Оренда і встановлення хреста.

За детальнішою інформацією просимо звертатись на адресу Пласту у Австрії: Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich PLAST, Fred Zinnemann Platz 2/1/19, 1030 Wien, Österreich Austria. Електронна пошта: plast.in.austria@gmail.com. Сторінка в Інтернеті: www.plast.or.at.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.