Арештовані картини Порошенка помістили за ґрати в музеї Гончара

Картини з колекції Петра Порошенка, через які його викликали на допит у Державне бюро розслідувань, залишили в музеї Івана Гончара і помістили за ґрати.

Про це пишуть на сторінці Петра Порошенка.

 

"Сьогодні тут [у музеї Івана Гончара] відкрилася незвичайна виставка, де представлені полотна митців, більшість з яких мають безпосередній стосунок до України. Запрошую всіх відвідати цю інсталяцію. Приходьте, щоб побачити на власні очі, до чого призводять безглузді дії влади", — сказано на сторінці.

Пресслужба партії "Європейська солідарність" повідомила, що така експозиція — це перформанс.

"Директор музею Петро Гончар символічно розірвав стрічку, якою були опечатані двері до виставкової зали, і присутні побачили, що картини художників зі світовими іменами буквально перебувають "під арештом", у заґратованому просторі", — пишуть у повідомленні.

26 червня працівники ДБР приїхали до музею, щоб оцінити колекцію Порошенка. Утім, за словами директора музею Петра Гончара, у слідчих не було відповідних для цього документів, тому вони змушені були піти.


Нагадуємо
, що 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.