Музей української діаспори відкриває свої двері для відвідувачів

Музей української діаспори у Києві з 30 червня відновлює роботу.

Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.

 

"30 червня ми відкриваємо свої двері для відвідувачів", - йдеться у дописі.

Водночас, зазначається, що музей розпочинає роботу з обмеженнями через пандемію коронавірусу.

Зокрема музей можна відвідати тільки в масках/распіраторах, дотримуючись у залах соціальної дистанції (1,5 м). Особам без індивідуальних засобів захисту у відвіданні музею буде відмовлено. На вході проводитиметься температурний скрінінг, відвідувачі з явними ознаками распіраторних захворювань і підвищеною температурою в музей допускатись не будуть.

Екскурсії проводитимуться індивідуально або для груп до чотирьох осіб, тому їх потрібно буде замовляти заздалегідь.

Наголошується, що музей забезпечений усіма необхідними антисептичними засобами для відвідувачів.


Довідково. Музей української діаспори засновано у 1999 році. Музей є філією Музею історії м. Києва. Експозиція музею розповідає про історію української еміграції та відомих українських емігрантів, які прославили Україну далеко за її межами.

В музеї можна ознайомитись з життям та творчістю видатних діячів культури, науки та мистецтва українського походження, побачити унікальні світлини й документи, що розповідають про складні життєві випробування колишніх співвітчизників та їхній шлях до успіху.

Серед унікальних експонатів – колекція творів мистецтва та персональні речі представників родини Кричевських, яких доля розкидала по різних куточках світу (США, Франція, Венесуела).

Зокрема, в музеї експонуються графічні твори і живопис Василя Григоровича, Миколи Васильовича та Катерини Василівни Кричевських. У музеї представлена творчість художників Олекси Булавицького (США), Людмили Морозової (США) та скульптора Петра Капшученка (Аргентина-США). Окрема меморіальна зала присвячена зірці світового балету Сержу Лифарю (Франція), видатному танцюристу та хореографу родом із Києва.

Окрім постійної експозиції в музеї постійно проходять виставки та культурно-мистецькі заходи. На постійній основі діє проєкт "Наш Сікорський", присвячений авіаконструктору Ігорю Сікорському.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.