У Латвійському художньому музеї скоро з’явиться україномовний аудіогід

Посол України в Латвії Олександр Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею Мара Лаце підписали договір, завдяки якому в одному з найбільших музеїв Латвії скоро буде впроваджено український аудіогід.

Про це повідомляє у Facebook Посольство України в Латвії.

 

"2 липня 2020 р. посол України в Латвії О. Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею М. Лаце підписали договір про передачу музею україномовного контенту, згідно з яким розпочинається завершальний етап реалізації проєкту з впровадження в музеї українського аудіогіду – його інтеграція у систему аудіогідів музею", – йдеться у повідомленні.

Як відомо, попередня домовленість про співпрацю з музеєм та створення у ньому україномовного аудіогіду була досягнута у жовтні 2019 року, під час візиту дружини Президента Олени Зеленської, яка особисто опікується цим проєктом.

Після цього підготовчі роботи, зокрема переклад, редактура, аудіозапис, тривали кілька місяців. Останній етап – інтеграція контенту в україномовну версію мобільного додатку музею.

Ця версія відтворюватиме аудіовізуальну інформацію про постійно діючі експозиції музею, унікальну архітектуру будівлі, а також матиме інтерактивну навігацію з елементами доповненої реальності.

У такий спосіб за допомогою новітніх технологій твори латвійських митців XІХ-XX століть стануть доступними для українських туристів і поціновувачів мистецтва.

Презентація україномовної версії мобільного додатку музею очікується у другій половині серпня 2020 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.