Українку в'язня концтаборів Анастасію Гулей нагородили Орденом за заслуги ФРН

Нещодавно відбулося нагородження громадянки України Анастасії Гулей Орденом за заслуги Федеративної Республіки Німеччина (орденом "Хрест за заслуги на стрічці") за активність у справі вшанування пам'яті жертв націонал-соціалістської диктатури.

Про це повідомляє Посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві

 

Переживши гестапівські тюрми та концтабори Аушвіц і Берґен-Бельзен (1943 – 1945 рр.), Анастасія Гулей присвятила своє життя примиренню. Як очевидиця тих подій, вона вже понад 20 років розповідає про пережите нею наступним поколінням – особливо в Німеччині.

Її виступи в біографічних дискусіях, здійснення нею патронату над проектами на підтримку культури пам'яті та її співпраця з меморіальними комплексами мають на меті заохотити молоде покоління зайняти наступальну позицію проти расизму, антисемітизму та порушень прав людини.

На церемонії нагородження від імені Федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра Посол Анка Фельдгузен заявила:

"Для нас, німців, завдання полягає у тому, що ми повинні зберігати історію та пам'ять про людиноненависницьку диктатуру націонал-соціалізму і постійно сприяти її усвідомленню.

Тому Ваш голос проти забуття є і залишається незмірно вагомим. Ваш подарунок – можливість зазирнути у найтемніші сторінки Вашого життя – дає змогу юним і молодим людям виносити власні уроки з історії".


Відзначення активності Анастасії Гулей:

Як президент української "Спілки колишніх політичних в'язнів фашистських концтаборів", вона виступала за проведення між Німеччиною та Україною зустрічей, діалогу і проектів між поколіннями.

З 2010 року вона є партнером з педагогіки пам'яті федеральної землі Саксонія-Ангальт і вже в більш ніж 50 "біографічних дискусіях" поділилася з молоддю, освітянами, політиками та активістами громадянського суспільства своїм безцінним поглядом на час націонал-соціалізму на основі власної життєвої історії.

За її сприяння з 2010 року в Саксонії-Ангальт та Україні щорічно проводяться Німецько-українські зустрічі молоді Meet UP Ukraine.

З 2013 року вона є партнером по співпраці в земельній мережі Саксонії-Ангальт "Школа без расизму – смілива школа".

У 2018 році, як ініціатор і співвидавниця книги "Діти війни – німецько-українські спогади", вона запросила 29 українських очевидців поділитися своїми спогадами про час війни і таким чином збагатила роботу з педагогіки пам'яті в Німеччині та Україні.


ДОВІДКА. Орден за заслуги є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується вітчизняним та іноземним громадянам за політичні, соціально-економічні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина. Нагороджуючи Орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр хоче звернути увагу громадськості на видатні досягнення, які мають, на його думку, особливе значення для загалу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.