Підозрюваний у підпалі собору в Нанті зізнався у скоєному

Мігрант із Руанди, якого підозрюють у підпалі собору Петра і Павла у французькому Нанті, визнав свою причетність до злочину.

Про це пише The Бабель.

 
ФОТО: LAETITIA NOTARIANNI/AP PHOTO

39-річний чоловік був волонтером і мав замкнути двері собору на ключ у день пожежі. Його взяли під варту в ніч проти неділі після того, як він зізнався судді у скоєному.

За словами його адвоката, підозрюваний співпрацює зі слідством. Він також розкаюється у своєму злочині і "шокований наслідками" пожежі. Водночас чітких мотивів свого вчинку чоловік так і не називає. Адвокат зазначає, що для його підзахисного це було "неначе визволення".


Нагадуємо, що пожежа в кафедральному соборі Святих Петра і Павла в Нанті спалахнула вранці в суботу, 18 липня.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.