Суд підтвердив заборону на будівництво біля музею у Пирогові

Апеляційний суд залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земділянці біля музею у Пирогові.

Про це інформує пресслужба прокуратури Києва у Facebook.

 

"Суд апеляційної інстанції підтримав позицію прокуратури міста Києва та залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земельній ділянці біля Національного музею народної архітектури та побуту України, що у селі Пирогів", - йдеться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що столична прокуратура пред'явила позов про скасування права оренди приватного товариства на 16 га землі вартістю 274 млн грн, що знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту в районі Національного музею народної архітектури та побуту України.

"Оскільки товариство розпочало підготовчі роботи на спірній земельній ділянці, прокуратура звернулась до суду із заявою про заборону проведення будь-яких будівельних робіт на цій території", - пояснили у відомстві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 травня 2020 року, а також рішенням суду апеляційної інстанції від 23 липня 2020 будівництво біля Національного музею народної архітектури та побуту України заборонено, зазначається у повідомленні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.