Біля Музею Другої Світової війни встановлюють «найвищий у країні» флагшток. ФОТО

Прапор планують підняти у День Державного прапора України 23 серпня.

На території Національного музею історії України у Другій світовій війні встановлюють 90-метровий флагшток – держак для прапору, повідомляє пресслужба КМДА.

 
фото кмда

Завершити роботи планують до 23 серпня, аби у День Державного прапора України підняти прапор. Розмір полотнища становитиме 16 на 24 метри.

 
фото кмда

Ідея такого проєкту з'явилася у Київради в 2017 році, після того, як у Дніпрі звели 72-метровий флагшток із державним прапором. Його позиціонували як найвищий у країні.

У Києві вирішили побудувати ще вищий флагшток. Для цього обрали Печерські пагорби, на яких розташовано Музей війни та статую Батьківщини-Матері.

Протягом кількох років на цей проєкт закладали кошти у бюджеті міста – суми коливалися в районі 50 мільйонів гривень – та оголошували тендери, які, утім, не відбулися.

 
фото кмда

Зрештою "найвищий у країні" флагшток вирішили будувати на кошти благодійного фонду "Майбутній Київ", засновниками якого є президент KAN Девелопмент Ігор Ніконов та сам Віталій Кличко.

Кличко подякував меценатам, "яким не байдуже, як розвивається Київ".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.