Спецпроект

Нідерландець хоче судитися з німецькою залізницею через те, що в роки війни перевозила людей до концтаборів

Нідерландець Сало Мюллер, який пережив Голокост і втратив обох батьків, збирається позиватися проти залізниці Німеччини, відповідальної за перевезення в’язнів до концтаборів у роки війни. Раніше 84-річний чоловік відсудив €50 млн у залізниці Нідерландів за співучасть у злочинах нацизму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Сало Мюллер
Сало Мюллер

Батьків Мюллера в роки війни забрали до концтабору Аушвіц, де вони врешті загинули. Чоловік вимагає від залізниці Німеччини компенсації для близько 500 нідерландців, які пережили Голокост, і для 5,5 тис. родичів тих, хто загинув.

Дійсно, залізниця, яка за нацистів носила назву Deutsche Reichsbahn, відповідальна за перевезення близько 107 тис. нідерландців до таборів смерті. Всього вона здійснила більш ніж 100 рейсів з в'язнями. Часто від жертв вимагали сплачувати за проїзд до місця, де їх вб'ють — залізниця заробила на цьому €16 млн (на сучасні гроші).

На переконання Мюллера, сучасне залізничне підприємство Deutsche Bahn, засноване в 1994 році після об'єднання Східної та Західної Німеччини, несе моральну та юридичну відповідальність за співучасть у знищенні євреїв, ромів, сінті та інших людей. Дійсно, Голокост не мав би таких масштабів без зусиль німецької залізниці.

"Я звинувачую залізничну компанію за свідоме перевезення євреїв до концтаборів і за вбивство цих євреїв жахливим способом. Я не можу здатися, бо це болить мені щодня… І я хочу, щоб цей біль нарешті відступив", — заявив чоловік.

Торік Мюллер відсудив у нідерландської залізниці €50 на користь людей, які пережили Голокост, та родичів загиблих. Компанія Nederlandse Spoorwegen визнала свою причетність до злочинів нацизму, але погодилась виплатити компенсації лише після того, як Мюллер і правозахисники пригрозили судом.


Довідка. Батьків Мюллера забрали SS і доправили до концтабору. У своїй книзі 2017 року він розповідає, що мати перед арештом завела його до дитячого садочка зі словами: "Побачимося ввечері, і будь хорошим хлопчиком", проте це була їхня остання зустріч.

З 1959 по 1972 рік Мюллер працював фізіотерапевтом професійного нідерландського футбольного клубу "Аякс". Чоловік, який пережив Голокост, також видав низку книжок на тему футболу та війни.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.