У стамбульському аеропорту відкрили музей. ФОТО

В аеропорту «Стамбул» почав роботу музей, експонати якого розповідають про основні віхи історії Туреччини. Зараз в музеї діє виставка «Скарби Туреччини: обличчя престолів».

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Туреччині з посиланням на інформацію, отриману в пресслужбі летовища.

 

"Кожен пасажир, який буває в Туреччині, відтепер матиме можливість побачити всі значні артефакти нашої історії в одному музеї. Ми хочемо, щоб аеропорт Стамбула, який вже є глобальним центром і всесвітньою точкою зустрічей, став ще й центром зустрічей з культурою та мистецтвом", – прокоментував відкриття музею генеральний директор аеропорту Кадрі Самсунлу.

 

Музейний простір має площу 1 тис. кв.м. Експозиція "Скарби Туреччини: обличчя престолів" включає 219 експонатів, які були зібрані з 29 різних музеїв.

 

"Стамбул приєднався до клубу великих аеропортів з музеями, серед яких багато інших міст світу, як-от Сан-Франциско, Амстердам, Афіни та Каїр", – йдеться в повідомленні пресслужби.

 

Довідково. Найбільша в світі авіагавань – аеропорт Стамбула – відкрилася наприкінці жовтня 2018 року. Аеропорт продовжуватиме розбудовуватися впродовж 10 років, поки всі етапи не буде завершено до 2028 року.

Планувалося, що після відкриття першого етапу новий аеропорт зможе обслуговувати до 90 мільйонів пасажирів на рік. Із реалізацією всіх етапів проєкту цей показник має збільшитися до 150 мільйонів, а за потреби його доведуть до 200 мільйонів пасажирів, що дасть йому змогу стати найбільшим у світі.

Після початку світової пандемії коронавірусу цей аеропорт став хабом для повернення громадян з різних куточків світу додому. Пізніше аеропорт "Стамбул" першим у країні отримав сертифікат "Безпечного туризму".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.