У Канаді створюють онлайн-енциклопедію старовинних українських пісень

Українська співачка, етномузиколог, музикант гурту «Balaklava Blues» у Канаді Марічка Марчик створює онлайн-енциклопедію старовинних українських народних пісень.

Про це музикантка розповіла кореспонденту Укрінформу.

"Це буде безкоштовна та доступна енциклопедія, до якої увійдуть унікальні архівні аудіоматеріали, які фольклористи багато років збирали у різних регіонах України. Там будуть рідкісні пісенно-археологічні зразки, які подеколи існували лише в одному селі і пішли у забуття з останнім носієм традиції", - зазначила Марчик.

Крім того, на вебсторінці енциклопедії можна буде знайти ноти і тексти пісень — українською і транслітеровані латиницею, матеріали українською та англійською мовами, а також відеоуроки, щоб люди з різних країн змогли долучитися до української пісенної традиції.

Планується, що сторінки сайту матимуть вигляд артколажів з інтерактивною мапою різних етнічних регіонів України, включаючи Крим, представлених десятьма пісенними жанрами кожен.

 

Першу частину енциклопедії презентують і відкриють для використання вже навесні 2021 року. Протягом року, доки формується архів, Марчик викладатиме відеоуроки старовинних українських пісень на сторінках "Balaklava Blues" у Фейсбуці та Ютубі.

Музикантка сподівається, що матеріали енциклопедії вже наступного року включать у якості посібника до освітньої програми шкіл в Україні і діаспорі.

За словами Марчик, масштабний проєкт створюється за підтримки Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру (Канада) та Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського.

Марічка Марчик - українська співачка, солістка проєкту "Balaklava Blues", у минулому — гуртів "Божичі", "Сонцекльош", "Куку Шанель". Нині зі своїм чоловіком Марком, лідером музичного гурту "Lemon Bucket Orkestra", мешкає у Торонто.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.