Голова Держархіву за особисті гроші викупив цінні документи та передав їх до архіву

Списаний у радянський час історичний документ чільник Державної архівної служби Анатолій Хромов викупив на інтернет-аукціоні за 1100 гривень

Повернені в архів історичні документи – це архівна справа Волинської казенної палати 1899 року "О взыскании с Якова Чирко 1 руб. гербового штрафа" на 10 аркушах.

До 1959 року вона зберігалась в фонді №118 Житомирського обласного архіву, але в рамках так званих "макулатурних кампаній" радянські архівісти провели "експертизу" і виключили цю культурну пам'ятку з архівного фонду. Справу, як і сотні інших цього періоду, виділили до знищення. Точно невідомо, чому вона не потрапила "в утиль", але через 61 рік справа з'явилась на одному з інтернет-аукціонів.

Запис цієї справи у описі з позначкою
Запис цієї справи у описі з позначкою "вибула"

"Чиннне архівне законодавство містить доволі декларативні норми та окремі колізії щодо процедури повернення таких справ в Національний архівний фонд. Тому я вирішив власним коштом викупити цю справу та за актом дарування повернути архівні документи в Державний архів Житомирської області. Роблю це публічно, бо підтримую думку відомого уродженця Одещини - мецената та громадсьуого діяча Євгена Чикаленка (1861-1929): "Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини кишені".

Закликаю керівників державних архівів, користувачів та добросовісних антикварів - зробити свій внесок в поповнення Національного архівного фонду України" – зазначив у фейсбук-дописі Анатолій Хромов.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.