Трагедія Бабиного Яру – це частина української історичної пам’яті

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства України із закликом нарешті усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на газету День, де звернення і було викладене.

Автори Звернення висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", ініційованим та фінансованим російськими мільярдерами, як таким, що має стати зброєю для російської пропаганди у її прагненні дискредитувати нашу державу у світі.

 

Вони закликали підтримати розроблений українськими істориками державний проєкт комплексної  меморіалізації Бабиного Яру, який прагне гідно вшанувати пам'ять про всі жертви цього трагічного місця.

Люди, які вже підтримали Звернення, не дуже сподіваються на розуміння та допомогу з боку нинішньої влади, тому це звернення спрямоване до українського громадянського суспільства, яке є надійнішим чинником цивілізованого майбутнього України.

Звернення підписали понад 160 українських євреїв, які сьогодні мешкають як в Україні, так і в Ізраїлі, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, США, Франції, Чехії. Зокрема, Галина Акерман, Марк Бєлорусець, Валерія Богуславська, Матвій Вайсберг, Карл Волох, Михайло Гершензон, Семен Глузман, Павло Гольдін, Ігор Гольфман, Максим Гон, Георгій Духовичний, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Дмитро Кімельфельд, Ірина Климова, рав Моше Колєснік, Тимур Литовченко, Михайло Міцель, Євген Монастирський, Віталій Нахманович, Олександр Пасхавер, Йоханан Петровський-Штерн, Анатолій Подольський, Віталій Портников, Сергій Тихий, Броніслав Тутельман, Артур Фредекінд, Натан Хазін, Борис Херсонський, Ашер Йосеф Черкаський, Велвл Чернін.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.