Стенд російського «Меморіалу» на книжковій ярмарці заклеїли попередженнями, що вони «іноземні агенти»

Адміністрація Московської міжнародної книжкової ярмарки повісила на стенд «Меморіалу» відразу 4 оголошення про те, що організація є «іноземним агентом».

Це сталося після демонстративного візиту на стенд співробітників прокуратури, повідомляє Фейсбук-сторінка Sota.Vision сетевое издание.

 

"Історична правда" звернулася до представника "Меморіалу" із проханням прокоментувати цю ситуацію: "Є таке росiйське прислiв'я: "у страха глаза велики". Оце якраз той випадок.

Формально так, Меморiал визнаний "иностранным агентом", хоча цей статус оскаржується в російських судах – без успiху, що не дивно в сучасних реалiях.

Не для того чіпляють це "клеймо", щоб потiм його знiмати (це стосується майже всiх випадкiв, коли будь-яку організацію визнають агентом). Один з наслiдкiв цього "визнання" (головний) - це маркування, що ти є "иностранным агентом".

Наприклад, на сайтi, на виданнях, публiкацiях в ЗМI тощо. Або накладають штрафи. Меморiал вже оштрафований на величезну суму, але частину вже виплатив, завдяки багатьом нейбайдужим громадянам.

Вiдносно цього випадку – адмiнiстрацiя ярмарку, участь в якiй Мiжнародний Меморiал приймає багато рокiв, вирiшила "проявить бдительность" саме пiсля вiзиту працiвникiв прокуратури (чи не вперше за багато рокiв). "Как бы чего не вышло". Яскрава iлюстрацiя сучасних умов дiяльностi iсторико-правозахисної органiзацii з понад 30-рiчною iсторiєю" - відзначив у коментарі представник "Меморіалу".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.