Оргкомітет визначився із заходами до 150-річчя Лесі Українки – МКІП

Організаційний комітет з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки на своєму засіданні визначив план ініціатив та заходів, які варто реалізовувати в межах святкування.

Серед них – культурні, освітньо-просвітницькі та інфраструктурні проєкти. Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Нарешті вийдемо за межі підходів, що збереглися ще з радянських часів, та організуємо масштабний сучасний захід. З цих причин, а ще через коронавірусні реалії, низку активностей одразу готуємо під цифрові майданчики для онлайн-перегляду", - зазначив голова оргкомітету, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Як зазначається, в рамках відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки заплановано проведення реставрації "Будинку Косачів" у Луцьку та Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки, капітального ремонту "білого" та "сірого" меморіальних будиночків Колодяжненського літературно-меморіального музею.

Також Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Міністерством закордонних справ планує проведення низки міжнародних комунікаційних кампаній.

150 років від дня народження Лесі Українки виповнюється у 2021 році. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у м. Новоград-Волинський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.