У Чуднові відкрили пам’ятник основоположнику нової білоруської літератури

У місті Чуднів Житомирської області встановили перший у світі пам’ятник письменнику Яну Барщевському, який є основоположником нової білоруської літератури

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми відкриваємо погруддя Яна Барщевського, а це людина, яка об' єднала спільну історію українського, білоруського та польського народів. У такий спосіб приносимо нашу шану великому письменнику", - зазначив перший заступник голови Житомирської обласної ради Сергій Крамаренко.

 

Як зауважила представниця фонду Марії Магдалени Радзивіл Олена Толстая, пам'ятник встановили в Чуднові, бо саме тут у квітні 2019 року знайшли нагробну плиту Барщевського.

Пам'ятник, який установили біля костелу парафії Знайдення Хреста Господнього під час відзначення Дня Чуднова, з'явився за фінансової підтримки фонду Марії Магдалени Радзивіл. Його елементом є нагробна плита, яку реставрувала Житомирська обласна спілка поляків.

Організатори заходу акцентують, що це перший у світі пам'ятник Барщевському.

Ян Барщевський народився в Білорусі у 1781 році (така дата викарбувана на плиті). Писав білоруською, українською та польською мовами. Його називають основоположником нової білоруської літератури - за значимістю для Білорусі прирівнюють до Тараса Шевченка та Івана Франка. Він багато подорожував Європою, а в 1847 році оселився у маєтку графа Генріха Ржевуського у Чуднові. Про це місто він написав оповідання "Душа не в своєму тілі". Барщевський помер у Чуднові 1851 році, там і був похований.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.