У Чуднові відкрили пам’ятник основоположнику нової білоруської літератури

У місті Чуднів Житомирської області встановили перший у світі пам’ятник письменнику Яну Барщевському, який є основоположником нової білоруської літератури

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми відкриваємо погруддя Яна Барщевського, а це людина, яка об' єднала спільну історію українського, білоруського та польського народів. У такий спосіб приносимо нашу шану великому письменнику", - зазначив перший заступник голови Житомирської обласної ради Сергій Крамаренко.

 

Як зауважила представниця фонду Марії Магдалени Радзивіл Олена Толстая, пам'ятник встановили в Чуднові, бо саме тут у квітні 2019 року знайшли нагробну плиту Барщевського.

Пам'ятник, який установили біля костелу парафії Знайдення Хреста Господнього під час відзначення Дня Чуднова, з'явився за фінансової підтримки фонду Марії Магдалени Радзивіл. Його елементом є нагробна плита, яку реставрувала Житомирська обласна спілка поляків.

Організатори заходу акцентують, що це перший у світі пам'ятник Барщевському.

Ян Барщевський народився в Білорусі у 1781 році (така дата викарбувана на плиті). Писав білоруською, українською та польською мовами. Його називають основоположником нової білоруської літератури - за значимістю для Білорусі прирівнюють до Тараса Шевченка та Івана Франка. Він багато подорожував Європою, а в 1847 році оселився у маєтку графа Генріха Ржевуського у Чуднові. Про це місто він написав оповідання "Душа не в своєму тілі". Барщевський помер у Чуднові 1851 році, там і був похований.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.