Померла Марія Засіменко-Бонацька. IN MEMORIAM

Одна з найвідомиших політв'язнів Січеславщини, зв'язкова УПА, письменниця, активна громадська діячка Марія Засіменко-Бонацька померла 15 вересня у Дніпрі

Про це повідомило Дніпровське товариство політичних в'язнів і репресованих

Марія Засіменко - Бонацька народилась 17 березня 1932 року у селі Трубиці Костопільського району Рівненської ї області. Учасниця національно-визвольних змагань. Виконувала доручення УПА по пропаганді і зв'язках. Заарештована у віці 15 років і засуджена до 10 років сталінських таборів.

В неволі отримала травму і стала інвалідом, через що звільнена достроково у 1954 році після 7 років перебування в таборах Мордовії. Прибувши в Україну на милицях, ця тендітна мужня жінка змогла перебороти хворобу, здобула освіту, вийшла заміж, народила двох синів і доньку.

 

Згодом, перенесла ще тяжкі сімейні випробування: трагічно загинув син, передчасно пішла з життя від невиліковної хвороби донька. Маючи фах бібліотекаря-бібліографа, Марія Созонівна працювала на різних доступних роботах, бо клеймо "ворога народу" не давало можливості реалізувати себе за спеціальністю.

Довелось в житті бути і вчителькою, і інженером з інформації, і простою робітницею, і вихователькою в дитячому садочку. В 1987 році п. Марія оформила пенсію, продовжуючи працювати. Лише у 1992 році вона була реабілітована.

Марія Засіменко (Бонацька) є знаною майстринею вишивок, як письменниця і поетеса вона є автором девяти книг прози і поезій. Багато уваги п. Марія надає зустрічам з молоддю, прищеплюючи молодому поколінню любов до України, до української культури і мови, висвітлюючи історію національно-визвольних змагань за незалежність України.

З 2014 року Марія Засіменко отримувала державну стипендію. 22 січня 2019 року нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ст.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.