Уряд виділив 5,6 мільйона на ремонт Національного художнього музею

Кабінет Міністрів виділив 5,6 млн грн на невідкладний ремонт Національного художнього музею України.

Таке рішення прийнято на засіданні 23 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, коментуючи у Телеграмі це рішення, зазначив: "Кошти будуть спрямовані на реставрацію скульптурних композицій головного фасаду та даху (1,983 млн грн) ремонтно-реставраційні роботи головного фасаду та приямків (3,617 млн грн)".

За його словами, загальна ж вартість проєкту ремонтно-реставраційних робіт Національного художнього музею становить 68 млн грн. Таке фінансування можливе, зокрема, за умови участі закладу у проєкті "Велика реставрація", зазначив міністр.

Міністерство культури і інформаційної політики ініціювало розгляд цього питання урядом після того, як 8 серпня Національний художній музей заявив, що тимчасово зупиняє роботу у зв'язку з обвалом портика.

Тоді міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запевнив, що буде залучено весь потрібний ресурс, аби найближчим часом музей знову відкрився для відвідувачів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.