У Львові створять музей фотографії

Рішення про його створення ухвалили на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Наразі в мерії готують концепцію Львівського музею фотографії та підшуковують приміщення, де його можна буде розмістити.

"Ми впродовж кількох тижнів спілкувалися з фотографом Романом Метельським. Попередньо визначили наступні кроки, для яких потрібне відповідне рішення виконкому", — зазначив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

Раніше Роман Метельський з командою сайту "Фотографії старого Львова" анонсував початок роботи над проєктом "Фотомузей". Новий музей має зібрати в одному місці та зберегти фотоісторію Львова та зразки старих фотоапаратів, аксесуарів до них, фотоальбомів, негативів, журналів й іншої атрибутики.

Активіст часто влаштовує кураторські тематичні екскурсії. Наприклад, така відбулася наприкінці вересня у Львівському історичному музеї, де розповідали про зародження та становлення фотосправи.

Де саме у Львові відкриють нову туристичну локацію, поки невідомо. Зважаючи на доручення міського голови Андрія Садового, це буде в одному з трьох районів: Галицькому, Франківському або Личаківському.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.