Миколаївський музей виклав понад 500 оцифрованих експонатів в онлайн

Понад 518 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна з'явилися у відкритому доступі.

Про це повідомляє офіційний сайт Миколаївської міської ради.

 

"Понад 500 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна з'явилися у відкритому доступі. Це унікальне зібрання графічних творів XVIII – середини XX століття, яке раніше практично не виставлялося широкій аудиторії.

Онлайн-каталог створений в рамках проєкту "Цифрова колекція художнього музею", який реалізує Агенція розвитку Миколаєва у співпраці з музеєм", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що це лише мала частина художньої колекції, яку можна побачити в Миколаєві. Більшість з оцифрованих робіт – суспільне надбання. Тому відкриття доступу до колекції графіки принесе користь і глядачам, і самому музею.

"Карантин диктує нові правила. Тому пропонуємо разом зануритися у віртуальну колекцію музею ім. Верещагіна з переглядом його дивовижних графічних експонатів", – розповіли організатори.

Музей володіє унікальним зібранням малюнків і акварелей XVIII – середини XX століття. Серед них роботи Олександра Богомазова, Михайла Жука, Іллі Рєпіна, Валентина Сєрова, Костянтина Коровіна, Івана Шишкіна, Сергія Судейкіна, Бориса Кустодієва та інших відомих митців.

Однак через свій розмір та чутливість до світла багато експонатів не виставляють в постійній експозиції. Завдяки проєкту, тепер у всіх охочих з'явилася можливість не виходячи з дому доторкнутися до прекрасного.

За словами організаторів, створення цифрової колекції графіки з вільним доступом у форматі 24/7 дозволяє ввести зазначені твори у науковий обіг, поліпшує базу першоджерел для наукових досліджень і дає можливість тиражування отриманих копій.

Всі 518 творів із колекції музею можна побачити на інформаційному ресурсі. Сайт доступний українською та англійською мовами. Опубліковані зображення супроводжуються описами та нотатками про їхнє походження в музейній колекції. Крім того, на сайті можна прочитати статті про самих художників.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.