У Музеї української діаспори розповіли про перші українські школи та виші за кордоном

Перші українські школи за межами Батьківщини виникли ще наприкінці ХІХ ст. і утворювалися при церквах українських громад США та Бразилії.

Про це повідмляється на сторінці Музею української діаспори в Фейсбуці з нагоди професійних свят вчителів – Дня працівників освіти України (офіційно), або День вчителя, та Всесвітнього дня учителів (англ. World Teachers' Day) на почтаку жовтня.

 

У Канаді канадська зорганізована мережа громадських шкіл отримала назву "Рідна школа". В освітніх учбових закладах викладалась мова, література, географія та історія України.

Діти з українських родин опановували мову та літературу батьків в суботніх та недільних школах, у вільний від навчання у державних закладах час. Учні молодшого віку навчались у так званих "школах українознавства", а старші поглиблювали свої знання на літніх "курсах українознавства", які діяли у період літніх канікул.

З розширенням мережі громадських національних шкіл з'являються координуючі центри (у тих країнах країнах, де існує українська діаспора). Як приклад – Українська центральна шкільна рада в Австралії.

Для більш успішного проведення навчального процесу та задоволення навчальних потреб з самого початку існування громадських українських шкіл був налагоджений друк шкільних підручників.

Українські вищі навчальні заклади з'являються спершу в Західній Європі у І половині ХХ ст. – у Празі, Відні, Мюнхені та Берліні.

"На сьогодні за кордоном діє більш як 40 вищих українських навчальних закладів та наукових установ, а курси українознавства введено у навчальний процес 50-ти університетів світу", - йдеться у дописі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.