КМДА внесла до переліку об’єктів культурної спадщини «тарілку» на Либідській

Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс «тарілку» на Либідській до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

Йдеться про будівлю Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації на вулиці Антоновича, 180. Наступний крок — Міністерство культури має надати "тарілці" статус пам'ятки і внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

"Будівля є унікальною за своїм архітектурним рішенням. Продумані акустичні ефекти і планування першого рівня роблять її однією з небагатьох таких будівель у столиці. Після реставрації споруда може стати сучасною концертною залою", — зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.

Будинок із "літаючою тарілкою" у Києві звели у 1971 році за проєктом архітектора Флоріана Юр'єва. Наразі там розташовані Український інститут науково-технічної експертизи та інформації і Державна науково-технічна бібліотека України.

Станом на зараз будівля почала поступово занепадати, а навколо неї будуються ТРЦ — Ocean Plaza вже побудований, а Ocean Mall ще будується. Шириться інформація про те, що і саму "тарілку" продадуть забудовникам під знесення для будівництва ТРЦ. У зв'язку з цим виникли громадські рухи з вимогою зберегти та реконструювати "тарілку".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.