Анджей Дуда відкрив погруддя Анні Валентинович у Києві. ВІДЕО

Президент Польщі Анджей Дуда відкрив на території Посольства Польщі у Києві погруддя героїні «Солідарності» Анні Валентинович.

Про це повідомляє InPoland.net.pl, посилаючись на повідомлення Facebook Анджея Дуди.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Після підписання документів та спільної прес-конференції президентів України та Польщі, Анджей Дуда відкрив погруддя Анні Валентинович. Церемонія відбулася на території Посольства Республіки Польща у Києві.

Валентинович є однією з засновників незалежної профспілки "Солідарність", народилася в Україні, у Рівному. Вона наголошувала, що є полькою, яка народилася в Україні.

Довгий час жила у Гданську, працювала на верфі, де боролася за права робітників. Приймала активну участь у створенні профспілки. Організувала страйк у грудні 1981 року, була засуджена. Займалася опозиційною, комуністичній владі, діяльністю. Загинула в катастрофі літака Качинських під Смоленськом, обставини якої досі розслідуються.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.