Перемир'я між інститутами нацпам' яті Польщі та України відкладається

Офіційно - через стан здоров'я керівників польського інституту національної пам'яті

В середині жовтня цього року відбувся візит Президента Польщі до України, який супроводжувався скандалом навколо спотворення польською стороною пам'ятника на могилі вояків УПА на горі Монастир.

Хто похований на горі Монастир?

27 жовтня ІПН Польщі поширив заяву, якою фактично було перекреслено перспективи налагодження українсько-польських відносин у сфері історичної пам'яті.

Зубний біль польсько-українських стосунків

29 жовтня 2020 року Український інститут національної пам'яті отримав від Інституту національної пам'яті Республіки Польща лист із проханням про перенесення зустрічі між делегаціями обидвох інституцій у зв'язку зі станом здоров'я голови Інституту національної пам'яті Польщі доктора Ярослава Шарека та його заступника доктора Кшиштофа Швагжика.

Лист надійшов на фінальному етапі погодження програми візиту. Зустріч очільників інститутів національної пам'яті України та Польщі була запланована на 4 листопада.

УІНП побажав керівникам польського ІНП "швидкого одужання".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.