Знайдені на Житомирщині артефакти УПА викупили для музейної експозиції

Знайдені у Радомишльському районі Житомирщини листівки та газету УПА викупили, і тепер вони експонуватимуться для відвідувачів краєзнавчого музею та "Повстанського хутора".

Про це кореспонденту Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Нещодавно знайдені в артилерійській гільзі артефакти УПА придбала для історико-культурного простору "Повстанський хутір" уродженка Радомишля Світлана Гедбавна, яка проживає у Чехії", – зазначив Галицький.

За його словами, наразі газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?" експонуються в Радомишльському народному краєзнавчому музеї. Крім того, їх показуватимуть відвідувачам "Повстанського хутора" під час проведення там заходів.

Сергій Галицький зауважив, що це не перша допомога родини Гедбавних музею.

"Ще раніше син Світлани Марцел Гедбавний на чеському аукціоні придбав головний убір бійця, учасника рейдуючої на Захід групи УПА. Він теж експонується в музеї", – додав в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею.


Як повідомлялось раніше, на території колишнього хутора Соболів у Радомишльському районі, де після війни діяв потужний осередок ОУН, так званий "чорний" археолог знайшов снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА. Чоловік не хотів віддавати артефакти до музею, сподіваючись на них заробити.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.