Гульнара Бекірова отримала премію чеського Інституту дослідження тоталітарних режимів

Історикиня Гульнара Бекірова отримала премію чеського Інституту дослідження тоталітарних режимів – «За досягнення у захисті принципів демократії, свободи і прав людини»

Про це повідомляє Крим.Реалії.

"Церемонія нагородження планувалася в Сенаті Чехії, але у зв'язку з пандемією вона перенесена. Так що нагороду я поки не отримала, але вже зараз можу сказати, що вона не тільки моя, а й усього кримськотатарського народу, про який я пишу книги і статті, знімаю передачі й документальні фільми. Це також і премія моїх друзів і колег, інституцій, з якими я співпрацювала і які давали мені трибуну, можливість вільно займатися моєю улюбленою справою і висловлювати свою думку", – написала історикиня на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

Інформація про нагородження Бекірової також розміщена на Facebook-сторінці чеського інституту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.