АНОНС: На прес-брифінгу МКІП оголосять кращі ескізи великого Державного Герба

19 листопада 2020 року відбудеться прес-брифінг за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка та членів Організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України.

Про це йдеться на сайті КабМіну.

 

Зокрема, члени Оркомітету розкажуть про результати роботи журі конкурсу та назвуть кращі проекти ескізів, які отримають першу, другу та третю премії.


Час: 19 листопада, четвер, 17.00


Місце: м. Київ, вул. Івана Франка, 19, каб. 102.


Акредитація ЗМІ обов'язкова і триває до 19 листопада 2020 роду до 11.00. за тел: (097) 194 78 02 або електронною адресою: press@arts.org.ua

Для проходу в будівлю міністерства при собі обов'язково слід мати журналістське посвідчення.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.


Нагадуємо, що у Софії Київській триває виставка ескізів великого Державного Герба України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.