Погруддя Тарасові Шевченку встановили у Сербії

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, «ненавидів росіян»

Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Памʼятник Тарасові Шевченку, дарунок міста Львова, встановили в Новому Саді, головному місті сербського автономного краю Воєводина.

Через погіршення епідеміологічної ситуації в країні відкладають усі публічні заходи й через це наразі точно невідомо, коли відбудеться офіційне відкриття памʼятника. У мерії Нового Саду Радіо Свобода повідомили, що офіційне відкриття могло б бути в листопаді або грудні.

Бюст поета розміщений на гранітному постаменті заввишки два метри. Памʼятник розташований неподалік університетського кварталу, біля алеї, що носить імʼя сербського поета Мирослава Антича.

На памʼятнику українською й сербською мовами викарбовані слова поета з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця", а внизу – "Від громади Львова громаді Нового Саду".

 

Львів і Новий Сад у 1999 році уклали угоду про співробітництво в сферах господарства, культури й спорту. Українська сторона згодом виявила готовність сприяти побудові памʼятника українського поета в Сербії. Попри заяви про готовність розширювати співпрацю, влада сербського міста постійно відкладала ініціативу.

Українсько-русинська громада в Новому Саду налічує приблизно три тисячі осіб. В місті є греко-католицька церква св. Петра і Павла.

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, "ненавидів росіян".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.