АНОНС: відкриття виставки «Андрій Мельник – воїн і соборник»

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича, зокрема магнітофонна плівка 1958 року із записом голосу Андрія Мельника

12 грудня 2020 року о 12:00 в Національному музеї історії України (на 4-му поверсі) відкриється виставка "Андрій Мельник – воїн і соборник", присвячена 130-річчю від дня народження відомого державного, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації Українських націоналістів.

 

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Андрія Мельника (зокрема, пов'язані із його перебуванням у нацистському концтаборі Заксенгаузен), матеріали очолюваної ним ОУН, які поширювали на окупованих теренах України під час Другої світової війни, листи Євгена Коновальця та Тараса Бульби-Боровця до Андрія Мельника, світлини, на яких зафіксовані важливі моменти його праці над політичною консолідацією української еміграції у повоєнний період. Інтерес становлять унікальні тогочасні часописи (серед яких – нелегальні видання УВО та ОУН), звернення українців із різних країн до голови ОУН, магнітофонна плівка 1958 року із записом його звернення до українців в Україні.

Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.