АНОНС: Прем'єра відреставрованої версії фільму "Polonia Restituta" (1928)

Цього тижня у Києві відбудеться українська прем’єра реставрованого німого фільму Polonia Restituta (Польська республіка, 1928). Спеціально для цієї події українська група Сон Сови створила саундрек до фільму та під час показу буде виконувати його наживо.

Про це повідомляє Довженко-Центр.

 

Polonia Restituta був створений підприємцем Юзефом Блешинським з приводу 10-річчя проголошення Польщею незалежності у 1918 році. Урочиста прем'єра відбулася 27 лютого 1928 року у варшавському Великому театрі.

Хронологічно Polonia Restituta охоплює період від 1917-го, коли у Варшаві перебували окупаційні війська Ханса фон Беселера, по 1921-й рік і завершується підписанням Ризького миру.

Постійним контрапунктом до наративу про народження Польщі є українські визвольні змагання: на екрані з'являються Львів, Київ, Житомир, Бердичів тощо. Ми бачимо Симона Петлюру, що приймає парад під Ямполем після завершення Першого Зимового походу та крокує вокзалом поруч з Юзефом Пілсудським, бачимо бійців низки українських збройних формувань, включно з російським антибільшовицьким підрозділом війська УНР.

Критика сприйняла фільм Polonia Restituta схвально, але планованого широкого прокату у Польщі та США не відбулося — ймовірно, через шахрайство Блешинського з фінансами (у 1929-му загадкового підприємця оголосили у розшук).

Подальша доля патріотичної стрічки виявилася невтішною. Її фрагменти, що збереглися у польських архівах, загалом склали 1075 метрів плівки на противагу 2286 в копії 1928 року для американського прокату.

Національна фільмотека Польщі (Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny) реставрувала документальні кадри Polonia Restituta. Прем'єра реставрованої версії фільму відбулася у Варшаві в 2019 році.

Polonia Restituta – єдиний фільм, що входить до Польського національного списку Програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу".


Про групу: Сон Сови – українська група, що грає на стику академічної музики, джазу та електро. Учасники групи ідентифікують жанр як "музику для ще не знятого кінофільму". В 2018 році Сон Сови на замовлення Довженко-Центру створили музичний супровід для фільму "Документ епохи" (1928). У березні 2020 року Сон Сови випустили спільну роботу із письменником Юрієм Андруховичем – студійний альбом "Коханці Ю".

Музиканти Сон Сови:

Євгенія Смолянінова – віолончель

Михайло Сарана – саксофон

Кирило Цуканов – фронтмен групи, плейбек, клавіші, перкусія.


Час: 17 грудня, четвер, 20:00


Місце: Сцена 6, вул. Васильківська, 1, Київ

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.