АНОНС: у музей передадуть бойовий автомобіль з позивним Бронежаба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться передача бойового автомобіля марки УАЗ-3303 (позивний – Бронежаба) Луганського прикордонного загону ДПСУ імені Героя України Євгена Пікуса

21 грудня о 12 годині Бронежабу урочисто передадуть до музею.

До початку бойових дій на Сході України машина перебувала в Луганському прикордонному загоні. Після загострення ситуації в обласному центрі та штурму управління загону в червні 2014 р. нею вивозили майно.
Це одна із двох автівок, що їх у липні 2014 р. працівники Миколаївського тепловозоремонтного заводу модернізували власним коштом, перетворивши на броньовики для прикордонників. На прохання захисників майстри виконали в найкоротші терміни складну роботу, замінили недієві вузли й агрегати, встановили бронезахист, який витримував постріли з автомата й кулемета, обладнали місце стрільця в кузові.
Такі невеликі, легкі, маневрені, а головне, захищені машини були необхідні прикордонникам. Тоді Українська армія дуже потребувала волонтерської допомоги, а держава Україна – максимально потужного захисту. Адже ворог інтенсивно наступав, тривала активна фаза оборонних боїв.
Від серпня 2014 р. машина виконувала бойові завдання на позиціях прикордонників поблизу с. Юганівка Луганської області. Бронежаба служила для патрулювання, передислокацій, постачання, евакуації поранених. Була захищеною вогневою позицією в обороні.

Унаслідок масованого обстрілу російсько-окупаційних військ – зазнала помітних ушкоджень. Після ремонту – знову на фронті. Рік УАЗ провів у зоні АТО, залишаючись єдиною броньованою одиницею підрозділу. Коли мініброньовик вичерпав свої потужності, вдячні захисники вирішили: нехай він стане музейним експонатом.

Цей "очевидець" подій займе своє місце серед інших – уже представлених на експозиційному майданчику Меморіалу. Залізні "побратими" виразно демонструють те, що відбувалося з українськими захисниками на фронті, де плавився метал.

 

На врочистому заході будуть присутні:
- представники Прикордонної служби України
Сергій Сердюк, заступник голови Державної прикордонної служби
Федір Чикін, офіцер, який улітку 2014 р. виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Луганщині
- представники Миколаївського тепловозоремонтного заводу
- Іван Ковальчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

м. Київ, вул. Лаврська, 24
Вхід на територію Меморіалу

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.